Я у лісах казкових
Повітря пив кленове,
І їв зернятка згуслої роси.
З грибами в жмурки грався,
І був би повен щастям,
Якби у Господа
Для себе лиш просив.
Шановний гостю,
цим віршиком вітаю тебе на сторінці, де Ти можеш придбати книги Сергія Степи.
Тут я спочатку планував написати розлогу статтю про те, чим відрізняються книги електронні від книг "живих". Але потім зрозумів, що це абсолютно зайве. Тому що, хочеться у це принаймні вірити, я не пишу для тих людей, яким потрібно пояснювати тривіальні речі. Хто ж не розуміє - що ж... однаково не зрозуміє.
Але - для кого ж я пишу? В першу чергу для себе. Як і всі інші письменники (маю на увазі письменників, зараз тут це не деталізую). Думка це не нова і навіть не свіжа, до того ж, не моя власна. Я вичитав її у французького письменника-сучасника, імені якого, на жаль, не пам*ятаю. Спочатку ці слова видалися мені лукавством у деякій мірі, але після роздумів про власну творчість я мусив визнати, що вони є істиною. Написання роману "GEN" підтвердило це з величезною силою, на рівні, можливо, апокаліптичних природніх взаємозв*язків.
Словом, тут можна замовити книги Сергія Степи. Про це - на наступній сторінці.
Виконаних замовлень: 3